презентація книжки Костянтина Москальця

17 січня (вівторок), о 18.00 в книгарні “Є” відбудеться презентація книжки Костянтина Москальця “Мисливці на снігу”.

У книзі, яка наприкінці 2011-го побачила світ у серії “Приватна колекція” (вид-во “Піраміда”), найповніше представлена поетична творчість одного зі знакових поетів покоління вісімдесятників, автора відомих пісень “Вона”, “Треба встати і вийти”, “Армія Світла”.

Презентація відбудеться за участі Василя Ґабора, Віктора Неборака й Тараса Пастуха.

Книга без назви – переоцінка багатьох цінностей, перенаписання багатьох текстів, переставляння структурних елементів заради загострення уваги на людяності. Книга Марти Томахів демострує легку жіночну манеру письма, що буде близькою та затишною читачеві, з одночасними спалахами мистецької незгоди і знакового бунту.

Книжку представлятимуть директор видавництва «Каменяр» Дмитро Сапіга та спадкоємець творчої спадщини Софії Караффи-Корбут Василь Валько.

Під час зустрічі: поезії з нової ще не виданої книги, згадаємо про “Літературні журфікси”, втішання поезією та багато іншого.

До першої збірки молодого поета увійшли ліричні твори студентського періоду життя й поезії перших років по закінченні навчання (1999-2009). Як зауважує сам автор, поезія — це його емоційний досвід, яким хочеться поділитися або ж навпаки — звільнитися від нього. Також це своєрідний мікросвіт, у якому пропонуємо спинитися разом із поетом на мить і поринути в найсокровенніше, про що найчастіше мовчиш і що ховається між рядками.

Модератор — Григорій Чопик.

Зустріч із польським поетом Матеушем Пеньонжеком

19 травня, у четвер, о 18 год. устріч із польським поетом Матеушем Пеньонжеком (Mateusz Pieniazek).  Під час зустрічі презентація та обговорення книги ГОЛОСІННЯ (LAMENTACJE).

“Виданий двома мовами (польською та українською) завдяки старанням перекладача Ігоря Пізнюка та редактора видання Дороти Яворської, цей збірник підніймає болючі для будь-якого суспільства питання. Двадцять віршів циклу “Голосіння” та сім віршів з циклу “Сім свіч” торкаються питань єврейської культури, якої не стало, та причин її трагічної загибелі.

Цикл “Голосіння”, написаний автором на покинутому єврейському цвинтарі в Перемишлі, пронизаний відчуттям непереборної втрати. З довоєнних майже 40% мешканців Перемишля-євреїв живих майже не лишилося. Нацисти вбили їх, а з ними пішла у забуття особлива атмосфера у місті, частина його душі. І біль автора-поляка на єврейському кладовищі в українському Перемишлі передається читачеві, котрий усвідомлює, що разом з співмешканцями-євреями він втратив частину свого особливого буття, своєї культури, свого народу. Цикл “Сім свіч” присвячено осмисленню автором трагедії Бабиного Яру в Києві, де протягом кількох днів було винищене єврейське населення міста. В пам’ять про них запалює Матеуш Пеньонжек сім свіч традиційного юдейського підсвічника – менори.” – цит. за http://www.holocaust.kiev.ua/news/golosinnya.html

Коротко про автора:
Народився у 1952 році у Пшеворську. Доктор гуманітарних наук.
Бенедиктинський облат. Автор 11 збірок віршів та 19 книжок для дітей.

Вхід вільний.

презентація книжки Богдани Матіяш

27 квітня о 18.00 в книгарні “Є” відбудеться презентація книжки Богдани Матіяш “Твої улюблені пси та інші звірі”.

“Твої улюблені пси та інші звірі» – це візія світу тут і тепер, у якому зі звірятами можна говорити, в якому немає жодного страху. Світу доброго й простого, у якому навзаєм одні одним довіряється, в якому звірі й люди є приятелями. Світу, де можна не боятися бути собою – делікатним і лагідним.

Богдана Матіяш — поетка, перекладач, редактор видавництва й часопису «Критика». Лауреатка літературної премії «Смолоскип» 2004 року. Авторка двох поетичних збірок: «Непроявлені знімки» та «Розмови з Богом».

тандем двох поетів

Тандем двох поетів Андрія Грецького та Ірини Новіцької відбудеться 26 квітня 2011 року о 18:30 у кав’ярні-галереї «Штука».

Говоритимемо про романтичні стосунки між поетами, про зближення і розриви, про інтимну лірику та відображення приватного життя у творчості. Поміркуємо, чи можна звабити або повернути втрачену любов віршами. І принагідно презентуватимемо дебютну збірку Андрія Грецького «Осінні передмови».

Андрій Грецький

Народився 1987 року у Львові, науковець, поет, організатор літературних акцій, перформер, пошуковець, експерементатор. Навчався у НУ «Львівська Політехніка», факультет ІТРЕ. Наприкінці 2008 створив літературне об’єднання «Львівська Гільдія Поетів». Друкувався у антології «Березневі коти», мистецькому часописі «Захід-Схід» та кількох мережевих виданнях. Організатор дискусії у форматі круглого столу у рамках форуму видавців у Львові: «Герметична поезія», проекту «СпаСи Слова (Фосинтеза)», різних провокативних сюжетів. Пише герметичну прозу, займається програмуванням та дослідженнями. Блог andreamster.livejournal.com.

Ірина Новіцька

Народилася 1981 в містечку Комарно на Городоччині. Там і живу (вірніше, ночую). Отримала освіту в ЛНУ ім. Франка (1998-2003). Вчилася в аспірантурі ЛВІЛШ (2003-2006), набираюся відваги підготувати і захистити дисертацію. Філолог. Критик. Трохи перекладач. За фахом літературний редактор. Головні публікації: «Четвер» (2003, 2008), «Digital Романтизм» (2007), альманахи Міжнародного літературного фестивалю в рамках Форуму видавців у Львові (2008, 2009), «Золота доба» (2007), «Нова проза» (2008), «Березіль» (2008), «Кур’єр Кривбасу» (2009), «Захід-Схід» (2008, 2009), «Ляляк» (2010). Критика: «Мистецькі грані» (2009, 2010), «Культреванш» (2010-2011). Перекладала Е. А. По, окремі тексти Я. Дягілєвої та С. Сурганової, К. Кінчева, В. Цоя, К. Реуцького, А. Вознєсєнського, В. Маяковського, А. Сваровскі. Брала участь у багатьох поетичних акціях і фестивалях у різних містах України. Лауреат конкурсу «Поетичні майстерні» (2000, 2001), конкурсу видавництва «Смолоскип» (2006, 2009), премії «Культреванш». Маю сина, якого натепер не виховую. Шлюб перебуває у стадії мирних переговорів.

У світлий передвеликодній час відчуваємо потребу наблизитися до Бога, навести лад у душі, розставивши необхідні акценти. Саме тому ключовою подією чергового «Каменярівського вівторка» буде представлення поетичної книжки Ігоря Стремяцкаса «Мій Отче…» Автор, який з юнацьких років захоплювався фантастичними та історичними оповіданнями, віднайшов себе у релігійній ліриці, заклавши в основу цієї збірки, переповненої любов’ю до Господа – Творця, Наставника і Провідника кожної людини, проникливі душевні вірші. З трепетом і непохитною вірою поет висловлює глибоку вдячність нашому небесному Отцеві за те, що Він не залишає нікого з нас у важкі хвилини земного життя. Проникливі рядки, запропоновані читачеві, дають силу віднайти себе і всім серцем полюбити Бога.

Представлятимуть книжку автор Ігор Стремяцкас, поетеса Марія Людкевич та директор видавництва «Каменяр» Дмитро Сапіга.

Олександр Ірванець у Львові

14 квітня до Львова та до львівської книгарні “Є” завітав відомий письменник — поет, прозаїк і драматург, славетний бу-ба-біст Олександр Ірванець. Подія анонсувалась як презентація “Сатирикону-ХХІ” – тієї самої книжки, що була видана до 50-річного ювілею Ірванця видавництвом „Фоліо” і в яку зібрано основний масив прозового й поетичного доробку письменника. До книги увійшли вже відомі читачеві два романи Олександра Ірванця: „Рівне/Ровно” та „Хвороба Лібенкрафта”, оповідання, які раніше вийшли друком у книзі „Загальний аналіз”, та вірші, що їх можна прочитати на сторінках збірки „Мій хрест”.

Окрім виданих раніше творів, до книжки увійшли і нові твори письменника: поема „Білорусь” та оповідання „Play the game”.

Втім, за форматом захід став переплетінням презентації, поетичних читань (втім, не дуже тривалих, бо Ірванець оголосив, що після трьох ночей у поїзді читати довго не зможе — і це можна зрозуміти, адже для артистичного Ірванця читати вірші — це віддавати читанню всього себе) та публічного інтерв’ю, коли кожен із присутніх міг поставити авторові запитання і — якщо пощастить (здебільшого щастило) — отримати на нього відповідь.

Підскарбій Бу-Ба-Бу заявив, що його сміливо можна йменувати “співцем режиму”. “Якби мої тексти потрапили на стіл Януковича, – ділився Ірванець із читачами, – то я би вже давно був нагороджений всіма почестями співця режиму — віллами, яхтами…”. Після такої заяви поет прочитав кілька віршів на славу нашим керманичам (ці вірші можна знайти в Живому Журналі письменника irvanets.livejournal.com та на його блозі на сайті журналу “Український тиждень” (http://www.ut.net.ua)). Справді, хіба не є прекрасним такий ідеологічно витриманий вірш?

За роком рік повільно теліпається,
А влітку час узагалі не йде.
Та кожен серпень, як серпом по пальцях –
Двадцять четверте! Це ж знаменний день!!!

Звершили ми в цей день борню велику.
Тому минає дев’ятнадцять літ,
Як подолавши вщент кремлівську кліку,
Державності собі зірвали плід!

Підтвердять всі керівники теперішні,
Що провидіння зовсім не сліпе.
Згадаймо ж, як у дев’яносто першім
Вони боролися з ҐКЧП!

Повсюдно будували барикади.
Вогонь у душах пломенів, не тух,
І запальні промови до громади
Підтримували українцям дух.

«Ми как одін умрьом в борьбє за ето!» -
Лунала пісня, й ставши ланцюжком,
Ішли вперед Азаров і Ахметов,
Колєсніков, Лук’янов і Цушко.

Щоб перетнути шлях катам московським,
Без суперечностей і протиріч
Ще юний Шуфрич з юним Хорошковським
За Україну стали пліч о пліч.

Свій кожен крок надійно прораховуючи,
Плануючи майбутній хід подій,
Сам особисто Віктор Янукович
Свою автоколону вів у бій!

У тій борні й зродились Регіони!
В підпіллі дочекавши до пори,
Вивішував Донбас на терикони
Жовто-блакитні рідні прапори!

Як відступила пріч орда московська,
Змінивши плач на переможний сміх,
Богатирьова, Герман й Богословська
Вітали славних лицарів своїх.

В своїм краю самі ми порядкуєм.
Співаєм вільних, радісних пісень
І вже удев’ятнадцяте святкуєм
Двадцять четверте серпня – славний день!

Гостей до нас з усіх усюд прибуде –
Безмежно раді ми завжди гостям.
Вони до нас махатимуть з трибуни,
А потім карамельками вгостять.